Говерла. 13 хлопців. 9 на вершині. І кожен — переможець

13 хлопців, які проходять реабілітацію в медичних закладах області, разом із амбасадорами ГО «Сталь» вирушили в похід на найвищу точку України. 9 із них дісталися вершини*.

Це був захід не про спортивну мету. Це — про витримку, команду і силу, яка народжується там, де біль уже був. Захід відбувся в межах ініціативи Чернівецької ОВА «Мандротерапія» за участі ГО «Сталь» та меценатів, які щиро вірять у необхідність не лише фізичної, а й психологічної реабілітації наших військових.

Цей маршрут на Говерлу — особливий. Минулого року саме похід на Говерлу став початком великої серії заходів, які сьогодні об’єднують сотні ветеранів.

Альона Атаманюк, громадський активіст, меценат ГО «Сталь»: «Наші Герої — це люди з надзвичайною витримкою. Але навіть найсильнішим потрібна підтримка. Ментальне здоров’я — це не менш важлива частина відновлення, ніж лікування. Іноді похід — це не просто маршрут. Це — шлях до себе. Гора вчить головному: крок за кроком — і ти там. Навіть коли важко. Навіть коли здається, що сил немає. І цей досвід дуже схожий на те, через що проходять наші хлопці після фронту. Відновлення — це теж сходження. Ми піднімаємось не тільки фізично. Ми повертаємо віру в себе, впевненість у завтрашньому дні, відчуття, що ти потрібен і здатен. І саме такі події допомагають це відчути. Ми поруч, і ми йдемо цей шлях разом. Бо після найтемнішого періоду завжди є шлях нагору — і його треба пройти не наодинці».

Михайло Хмелевський, координатор «Мандротерапії»: «За рік ми провели 27 заходів. Участь у них взяли вже більше 700 хлопців і дівчат — військових, які відновлюються після фронту. Це не просто про активність. Це — про життя після війни. І про те, як важливо мати підтримку в цей момент».

Олександр Кошовий, ветеран з ампутацією, керівник ветеранського хабу, амбасадор проєкту: «Для багатьох з нас такі заходи — це можливість знову відчути себе частиною життя, а не спостерігачем з боку. Після поранень, операцій і реабілітації у кожного — свій шлях повернення. Але є спільне: потреба в русі, у природі, в команді поруч. Гори змінюють. Ти починаєш довіряти собі. Вірити, що можеш більше, ніж здається. Це не про гучні слова. Це про внутрішню опору, про відчуття, що ти все ще здатен долати перешкоди. Що попереду — нові вершини, і фізичні, і життєві. І дуже важливо, що через такі формати ми нарешті говоримо не лише про фізичну реабілітацію, а й про ментальне здоров’я. Я як ветеран і як керівник ветеранського хабу бачу, наскільки потужними можуть бути прості речі: свіже повітря, маршрут, товариш поруч. Саме з цього часто починається справжнє відновлення».

Щиро дякуємо кожному, хто долучається до таких подій — справою, фінансово, участю. Кожен крок — це вклад у повернення наших захисників до повноцінного життя.

*матеріал надано ГО “СТАЛЬ”