Розмовляли з Володимиром Малишем. Про те, як він опинився у волонтерстві і чому для нього це вже давно не просто “допомога”, а частина життя, з якої не виходять. Про те, як це виглядає щодня — постійні збори, запити, люди, відповідальність, яка нікуди не дівається навіть коли ти вже на нулі. Говорили про допомогу військовим — що зараз реально потрібно і наскільки це часто не збігається з тим, як це уявляють ззовні. Зачепили донати — чи справді люди втомились і чому зараз все дається важче. І окремо була розмова про речі, які зазвичай не люблять озвучувати: про хаос, про псевдоволонтерів, про моменти, коли хочеться все кинути. Ну і про те, що буде далі. Після перемоги.
